Вівторок, 19.03.2024, 13:10
Вітаю Вас Гість | RSS

Канізька ЗШ І-ІІІ ступенів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 265
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Рекомендації батькам на допомогу у вихованні дитини:
1. Власним прикладом вчіть дітей бути відповідальними. Своєю поведінкою, діями, словами щодня показуйте дитині, що важливо дотримуватися слова, виконувати все, що обіцяєш, а якщо не виходить, то необхідно відповідати за це і понести певне покарання. Карати дитину треба, позбавляючи чогось приємного, а не роблячи їй щось погане.
2. Розмовляйте з дитиною про емоції, тим самим вчіть дитину адекватно реагувати на різні ситуації. При цьому намагайтеся і самі в будь-якій ситуації не підвищувати голос, демонструйте спокій. Якщо не виходить, краще просто відійти і лише в спокійному стані розпочати вирішувати проблему. Запам’ятайте, дитина вашу модель поведінки в складних ситуаціях копіює і переносить на будь-які ситуації у своєму житті. Не припустимо виявляти агресію, маніпулювати та шантажувати, тому що дитина потім використає ці ж самі прийоми у конфліктах із вами, в школі тощо.
3. Вчіть дитину раціонально мислити, пояснюйте дитині причини та наслідки різних моментів життя, демонструйте власну раціональну поведінку. Вчіть дитину думати перед тим, як діяти або щось сказати.
4. Цікавтеся життям дитини, її інтересами, колом друзів. Але робіть це не між своїми справами, а знайдіть протягом дня хвилин 20-30, щоб спокійно сісти, поговорити з дитиною, щоб в цей час вам ніхто не заважав, щоб ви не поспішали і не відволікалися на інші справи.
5. Пам’ятайте про те, що ваші діти дорослішають, хочуть бути більш самостійними, самі приймати деякі рішення, але знову ж таки покажіть їм (поговоріть з ними про це), що дорослі не тільки самостійні і самі вирішують, що їм робити, а також несуть відповідальність за свої вчинки, що, крім бажань щось робити або не робити, у дорослих є ще багато чого, що просто необхідно робити щодня і це не завжди подобається і вам, але все ж таки ви це робите.
6. Вчіть дитину жити в соціумі, знаходити спільну мову з будь-якою людиною, навіть тою, яка може не подобатись. Вчіть дітей приймати інших такими, які вони є, вчіть оцінювати не людину, а її вчинки, і своїм прикладом дитині дайте зрозуміти, що ви не схвалюєте той чи інший вчинок, а не вважаєте людину поганою. Так само ставтеся і до власних дітей, нехай вони чують і бачать, що ви їх любите завжди, щодня, щохвилини і що так буде завжди тільки тому, що вони ваші діти, але при цьому ви можете бути незадоволені їх поведінкою.
7. Продовжуйте контролювати дітей, але поговоріть з дитиною про те, що це не контроль з вашого боку, а турбота, що вам не байдуже, якими вони виростуть, що для вас важливо, щоб вони почували себе впевнено, щоб змогли в майбутньому реалізувати себе, стати щасливими.
І останнє, пам’ятайте про те, що дитину треба виховувати щодня, щохвилини і що цей процес безперервний і ніхто краще за люблячих батьків цього зробити не зможе.

 

 

Тест для батьків

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки.

     Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?
- систематично – 3;
- інколи – 1;
- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) – 0;
- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? – 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?
- у хвилини відвертості – так – 3;
- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих – 4;
- а навіщо мені її таємниці? – 1;
- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже – 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?
- стільки, скільки конче необхідно – 2;
- з ранку до ночі – 4;
- увесь вільний час – 3;
- я не маю часу для спеціального спілкування – 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?
- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо – 2;
- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) – 3;
- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться – 1;
- влаштую скандал виховательці (вчительці) – 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) – 1;
- намагаємося провести відпочинок разом – 3;
- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати – 2;
- куди дитина захоче, туди й поїде – 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?
- той, хто першим усвідомить свою провину – 3;
- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою – 1;
- певна річ, дитина, вона ж наймолодша – 2;
- завжди я, шкода ж дитини! – 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
- так, стараюся виконати усі – 4;
- так, якщо маю кошти і час – 3;
- бажання – так, примхи – ні – 2;
- це діти мають виконувати бажання дорослих – 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
- постійно – 2;
- не втручаюсь в життя дитини – 4;
- у разі необхідності – 3;
- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити – 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
- тільки якщо нема іншого виходу – 3;
- так я і роблю – 2;
- ніколи в світі – 4;
- де захоче, там і житиме – 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
- шкуру здеру! – 2;
- поговорю, поясню, чому так не можна робити – 3;
- то й нехай, «все найкраще – дітям!» – 4;
- в моєму домі гроші не валяються абиде – 1.

    А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

    Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!”, і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

    Від 16 до 25 балів. Ви – тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі…

    Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

     Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися…

 

     Журнал „Ангелятко”

 

Як допомогти дитині приготувати уроки?

Батьки, які практично одразу надають дітям повну самостійність у приготуванні уроків, так само не праві, як і ті, які надмірно опікають дітей.

" Уроки задані тобі, а не мені !”- Таке ставлення батьків викликає у дитини образу на байдужість рідних до важливих для неї шкільних справ. В цьому випадку страждає якість завдань, що виконуються.

"Ну, що НАМ сьогодні задано?” /при цьому розкриваються підручники і зошити/ - Ця позиція батьків формує у дитини безвідповідальність, впевненість, що все буде зроблено гарно і без її власних зусиль.

Що ж потрібно, а що не потрібно робити батькам при спільному приготуванні уроків? Як привчити дитину до виконання домашніх завдань?

1. Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини? /джерело світла повинно знаходитись попереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких зайвих речей/.

2. Уточніть режим дня, розплануйте разом з дитиною час, коли вона сяде за уроки. 
Починати виконувати домашні завдання найкраще через годину – півтори після повернення дитини зі школи, щоб вона змогла відпочити від занять, але ще не втомилась і не встигла стати збудженою від домашніх справ. Якщо дитина відвідує гурток чи лягає спати вдень, то можна сідати за уроки і пізніше. Але в будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір.

3. Розплануйте разом з дитиною послідовність приготування уроків і намагайтесь заздалегідь визначити час, який їй знадобиться для виконання кожного завдання.
Спочатку краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині – це допоможе їй зосередитись і включитись в роботу на емоційному підйомі. Потім – найбільш важке, поки вона ще не втомилася. Творчу роботу /малювання, ліплення, виконання поробок/ краще залишити на кінець занять - їх не слід обмежувати в часі.
Для 7-літньої дитини час безперервної роботи не повинен перевищувати 15-20 хв, до кінця початкової школи він може доходити 30-40 хв. Потім дитині необхідно відпочити 5-10 хв, під час чого бажано зробити рухливі вправи. До початку виконання будь-якого завдання спитайте дитину: «Як ти вважаєш, скільки тобі потрібно часу, щоб виконати завдання? Поставте перед нею годинник і після закінчення роботи обов’язково зверніть увагу дитини на те, скільки часу витрачено. Це сприяє формуванню організованості і "відчуття часу”.

4. Контролюйте разом з дитиною виконання наміченного плану роботи. 
Підвищена відволікаємість природна для молодшого віку. Здолати її дитині повинен допомогти дорослий. Навички роботи, набуті в перші роки навчання, залишаються на все життя. Звичка працювати чітко і організовано допоможе вашій дитині справитись з великими навантаженнями, які чекають її в середній і старшій школі. З самого початку дитина повинна знати, що на робочому місці ПРАЦЮЮТЬ, а граються, малюють, харчуються - в іншому місці. Якщо ви бачите, що дитина катає машинку по зошиту і відчуваєте, що вона втомилася, краще дайте їй додаткову перерву. Не припускайте " розтягування” завдання за рахунок інших "справ”, які сама для себе знаходить дитина, не виходячи із-за стола. Намагайтесь відділити одне від іншого, і у дитини з часом формується умовний рефлекс - робоче місце буде викликати у нього стан мобілізації і працездатності.

5. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулась з нездоланними труднощами. 
Не треба підміняти діяльність дитини своєю. Навчання - це праця, яка потребує зусилля і напруги. Дитина повинна вчитися самостійно, вчитись переборювати труднощі. Однак, якщо на даному етапі важкість для нього нездоланна - обов’язково допоможіть! Інакше досвід невдачі може закріпитись і привести до явища, яке психологи називають "вивченою безпорадністю”. Якщо довготривалі зусилля не приводять до успіху, людина перестає вірити в свої сили, стає пасивною і безініциативною. Однак цей випадок /дитина намагається, але не може справитися з завданням/ треба вміти відділяти від ситуацій, коли вона зловживає вашею допомогою і звертається за кожною дрібницею. В цьому випадку Ви можете поставити йому умову: "Я можу відповісти тільки на два /3,4/ твоїх питання. Намагайся виконати завдання сам, а два самих важких питання ми с тобою розберем разом”.

6. Емоційно підтримуйте дитину. 
Школа висуває дитині важливі вимоги, протягом дня вона отримує велике емоційне та інтелектуальне навантаження. Задача дорослого -"бути поруч”, разом з дитиною радіти з її успіхів і хвилюватись за її невдачі і труднощі. Погана оцінка - серйозне покарання для дитини. Якщо Ви бачите, що дитина засмучена, не треба виказувати їй свою невдоволеність. Більше за все їй зараз потрібна Ваша підтримка, розуміння, здатність розділити її почуття

7. Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не примушуйте знову виконувати погано виконану класну роботу.  
Можна запропонувати перевірити її і виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне виконання вже зробленого завдання приймається як непотрібне, докучне. Воно відбиває бажання займатися, позбавляє віри в свої сили.

8. Поступово знижуйте ступінь контролю. 
Пряму участь і виконання уроків можна буде замінити своєю присутністю. Потім сидіти поруч з дитиною не протягом виконання нею всього домашнього завдання, а тільки перші кілька хвилин, підходячи до неї на деякий час роботи. Під кінець початкової школи дитина повинна навчитися виконувати домашнє завдання самостійно, показуючи батькам тільки готовий результат.

Незмінним повинні залишитись тільки інтерес і увага до життя Вашого маленького школяра!

 

                                                                                                                                      Шановні батьки!

Для зарахування дитини до 1 класу батьки чи особи, які їх замінюють,  подають такі документи:

- заяву на ім'я директора;

копію свідоцтва про народження дитини;

- медичну картку встановленого зразка. 

Для навчання в 1 класі Вашій дитині будуть потрібні:

  1. Зошит в клітинку – 10шт.
  2. Зошит в косу лінію – 10шт.
  3. Обкладинки для зошитів
  4. Альбом – 3 шт.
  5. Олівці кольорові-1 пачка, прості - 3 шт.
  6. Ручки -5 шт.
  7. Фарби,  кольорові акварельні-1 коробка,  пензлики 4 шт.
  8. Пластилін-1 коробка
  9. Дощечка для пластиліну -1шт.
  10. Кольоровий картон-1 пачка
  11. Кольоровий папір -1 пачка
  12. Клей ПВА -1пл.
  13. Папка для зошитів- 1шт.
  14. Лінійка (20см) -1шт.
  15. Ножиці (безпечні)-1шт.
  16. Папка для трудового навчання- 1шт.
  17. Шкільна форма 
  18. Спортивна форма
  19. Спортивне взуття (кеди, кросівки)

Формула успішного виховання особистості

1.    Сприймайте креативність дитини належним чином.
2.    Навчіться помічати успіхи дитини.
3.    Розвиньте креативність у своєї дитини.
4.    Навчіться встановлювати контакт з дитиною.
5.    Визначайте раніше невизнані або невикористані можливості дитини.
6.    Підтримуйте бажання дитини працювати самостійно, якщо вона цього потребує.
7.   Давайте дитині свободу вибору галузі й методів досягнення мети.
8.   Створюйте умови для конкретного втілення творчих ідей дитини.
9.   Заохочуйте дитину до участі у груповому творчому процесі.
10. Заохочуйте до роботи над проектами, запропонованими самою дитиною.
11. Не тисніть на дитину, створюйте вільну, невимушену атмосферу.
12. Схвалюйте результати діяльності у якійсь одній галузі з метою спонукати бажання випробувати себе в інших видах діяльності.
13. Підкреслюйте позитивне значення індивідуальних особливостей дитини.
14. Шукайте потенційні можливості дитини, якщо вона у чому-небудь відстає.
15. Підтримуйте своїм авторитетом дитину, що висловлює відмінну від інших думку і у зв’язку з цим відчуває тиск з боку своїх однолітків.
16. Створюйте ситуації, за яких ваша дитина, що не виявляє особливих успіхів у навчанні, матиме можливість тісного спілкування зі здібнішою дитиною.
17. Допомагайте дитині знаходити в її фантазіях зв’язок із реальним світом.
18. Виявляйте терпиме ставлення (принаймні тимчасово) до можливого безладдя у зв’язку з творчою роботою дитини.
19. Заохочуйте максимальне залучення дитини до творчої роботи зі старшими дітьми.
20. Постійно переконуйте дитину, що ви для неї є однодумцем, а не опонентом.

 

 

 

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz