Українські школярі ходитимуть 5 років до початкової школи, чотири - до базової і три - до старшої. Міносвіти ініціює перехід до 12-річної системи освіти. Про це на презентації законопроектів "Про освіту" і "Про професійну освіту" заявив міністр освіти та науки Сергій Квіт. За його словами, основні рівні освіти залишаться колишніми: дошкільна, загальна середня, професійна і вища. Однак загальну середню освіту розділять на початкову (5 років), базову (4 роки) і старшу профільну школу (3 роки). "Має бути тільки 12 років", -- наголосив Квіт. Міністр зазначив, що одним із принципів дошкільної і початкової освіти буде можливість здобувати її якнайближче до місця проживання. Тим часом старша профільна школа потребуватиме достатньої кількості учнів і вчителів. Тому в сільській місцевості такі установи будуть спільними для кількох населених пунктів.

Докладно про суть запланованих змін газеті "Експрес" розповіли заслужений учитель України Віктор Громовий, що брав участь у розробці Концепції розвитку освіти на 2015 - 2025 роки, та експерт з питань середньої освіти Аналітичного центру “СEDOS” Ірина Когут. -- Що спонукає Міносвіти перевести школи на 12-річний формат навчання? В. Громовий: -- Ми повертаємося до рішення п'ятнадцятирічної давності. Адже перехід на 12-річну систему освіти почався ще в часи, коли Міносвіти очолював Кремень, потім - Вакарчук. Та коли прийшов Табачник, знову було зроблено зигзаг до 11-річки. Тепер Міносвіти йде на такий крок, щоб узгодити навчальний процес зі стандартами ЄС.

І. Когут: -- Насправді це не можна назвати поверненням до колишньої реформи шкільної освіти, яка передбачала перехід на 12-річку. Це початок нової реформи. По-перше, та 12-річка, яка нас чекає, не буде просто механічним додаванням одного навчального року. Це буде реструктуризація середньої освіти. Зміниться тривалість ступенів початкової, базової і старшої школи. Згідно з рамковим проектом закону про освіту, має бути 5 років початкової школи, чотири - базової і три - старшої профільної школи. По-друге, за потреби і за можливості розмежують заклади початкової, базової та профільної освіти. Переважно це відбуватиметься у селах. Тому що принциповим моментом є те, що дошкільну та початкову освіту діти повинні здобувати за місцем їхнього проживання. Тоді як базова, а надто профільна школа можуть бути на відстані. Бо ж якісною профільною школою не може бути школа з одним-двома профілями. Це має бути школа, в якій доступні всі можливі профілі. А така школа потребує певної кількості учнів, учителів, ресурсів. 12-річна й навіть 13-річна середня освіта нині є нормою у цивілізованому світі. -- Що дасть нам переформатування середньої освіти? І. Когут: -- Міністерство хоче зробити школу більш повноцінною ланкою освіти. Щоб вона справді готувала дітей, які є соціально компетентними і компетентними у своїх знаннях. Профільна школа не буде такою, як нині, коли і у 5-му класі, і в 11-му дітей навчають однаково. Форми, методи, зміст навчання в різних ступенях школи будуть різними. "Видовження" початкової школи збільшить вік, у якому діти перейдуть до старшої школи. Це полегшить адаптацію до дорослого життя. Загалом дитина після школи буде самостійнішою, зможе ухвалювати зваженіші рішення.

В. Громовий: -- З переходом на 12-річку українські атестати про загальну середню освіту визнаватимуть в Євросоюзі. Крім того, це дозволить розвантажити навчальні програми. Бо коли ми захочемо 12-річний курс втиснути в 11 років, то, як наслідок, діти будуть дуже перевантажені. Запровадження профільної школи дозволить дітям у старших класах визначитися з професією і зосередитися на тих предметах, які їм знадобляться в майбутньому. -- У чім саме полягатимуть новації? В. Громовий: -- Початкова школа може існувати окремо, а може бути об'єднана з базовою школою. З початкової школи і аж до 9-го класу не буде ні профілізації, ні спеціалізації. І це зрозуміло: визначити у віці 5 - 6 років, яка спеціалізація найбільше відповідає здібностям і талантам дитини, складно. Після закінчення 9-го класу випускники складатимуть ЗНО та профорієнтаційні тести, на підставі яких і визначатимуться з тим, де навчатися далі. А ось старшу школу планують відокремити. Це будуть навчальні заклади трьох типів: професійний ліцей (одночасно із загальною середньою освітою учні здобуватимуть тут ступінь "кваліфікований працівник"), академічний ліцей (профільна старша школа, яка готує учнів до подальшого навчання у ВНЗ) і коледж. В останньому навчання триватиме не 3, а 4 роки. Випускники отримають ступінь молодшого спеціаліста. Зазначу, що такий поділ не означає, що вступати до вишу можна лише після академічного ліцею.

І. Когут: -- Старша профільна школа існуватиме паралельно із системою професійної освіти, яку теж реформуватимуть. Є сподівання, що з цією реформою зросте престижність профосвіти. Профільні школи не будуть якимись ПТУ, які, в уявленні дітей, готують слюсарів (хоч слюсарі більш витребувані нині, аніж юристи чи економісти). Це будуть професійні заклади освіти, які готуватимуть людей тих спеціальностей, які найбільш потрібні на ринку праці. Вони функціонуватимуть у зв'язці з роботодавцями, з місцевою владою. Батькам не варто побоюватися, що їхні діти вийдуть зі школи у 18-річному віці і щойно тоді думатимуть, куди вступати. Бо разом зі шкільним атестатом учень зможе отримати документ про здобуття певної спеціальності.

В. Громовий: -- Так, після професійного ліцею чи коледжу випускники потрапляють на ринок праці не лише з повною середньою освітою, а й із професією на руках. Ті ж, хто піде до академічного ліцею і захоче стати студентом, отримають у 18 років лише атестат. Щоправда, із запровадженням 12-річки термін навчання на бакалавраті в університеті планують скоротити до трьох років (за рахунок вищої якості шкільної освіти). Тож, аби отримати ступінь бакалавра, здобувачі вищої освіти навчатимуться стільки ж років, скільки навчалися і до запровадження 12-річки. -- Чи передбачає реформа зміну кількості уроків на день або ж тривалості літніх канікул?

І. Когут: -- Наші учні дуже завантажені, вивчають багато дисциплін, які за змістом іноді перетинаються між собою. Тому можна чекати певного укрупнення предметів, а за рахунок цього - скорочення кількості уроків, на яких учні просто засвоюють матеріал. Натомість більше часу буде передбачено на групову роботу, на самостійний пошук матеріалу і на розвиток загальнонавчальних навичок. Що ж до продовження навчального року, то це питання ще не вирішено. Однак з досвіду європейських країн можна сказати, що таких тривалих канікул, як у нас, немає ніде. Для прикладу, німецький школяр іде на канікули на початку липня і повертається на навчання у 20-х числах серпня (там нема фіксованої дати початку нового навчального року). Тож цілком ймовірно, що літні канікули нашим дітям скоротять. -- Коли може відбутися перехід на 12-річну систему навчання? І. Когут: -- Зміни у системі середньої школи заплановані на 2017 рік. Якщо Міносвіти встигне їх запровадити, то 12 років навчатимуться ті, хто 2017-го піде до першого класу. Загалом, перехід на нову систему шкільної освіти потребує серйозної підготовки. Потрібні великі фінансові й інституційні ресурси. Слід написати нові державні стандарти, шкільні програми і навчальні плани. Це - масштабна робота. Сподіваємося, Міносвіти впорається з нею протягом двох років.

                                                                                                                       Наталія ВАСЮНЕЦЬ, газета "Експрес" Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2015/06/20/140344-partu-12-rokiv-chomu-zadlya