В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю і повагою передає з покоління в покоління. Вже 203 роки минуло від того дня, коли українка-кріпачка дала світові генія: поета, співця, художника і мислителя - Тараса Григоровича Шевченка. Березневі шевченківські дні для кожного українця переплітаються у вінок синівської любові до нашого духовного батька, котрий усе життя поклав на вівтар служіння своєму народові, його захисту і возвеличенню. Тарас Шевченко - великий і вічний, невичерпаний і нескінченний! Митець і пророк, знаний і шанований усім людством. Волею історії з цим іменем сьогодні у світі пов'язують Україну.
З нагоди відзначення 203-ї річниці з дня його народження у кімнаті- музеї Т.Шевченка пройшло літературно- музичне свято. Бібліотекар школи А.Якубовська-Почтар познайомила учнів зі сторінками із життя і творчості геніального українського поета. Далі всі бажаючі прочитали улюблені Тарасові вірші. Діти вшанували пам'ять Великого Кобзаря, читаючи поетичні рядки, які і сьогодні не втратили свого змісту і пророчої сили. Полум'яне слово Шевченка і в наш час залишається актуальним, воно потрібне рідному народові сьогодні, коли Україна духовно відроджується.
З великим задоволенням слухали присутні невмирущі рядки з "Кобзаря" у виконанні учнів 2-9 класів. Довго не стихали аплодисменти після виступу учениці 7 класу Бондар Ілони, яка прочитала уривок з «Катерини». На завершення всі разом виконали пісню «Думи мої, думи мої…» Шануючи Кобзаря, ми вклонилися йому до землі за його безсмертне слово. Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна і народ український. Любити і славити Україну – під таким гаслом пройшло Шевченківське свято.
Є на світі така країна,
Вона, як мати, рідна для нас.
І вічно буде жити Україна,
І вічно буде жити наш Тарас.
|