П`ятниця, 29.03.2024, 08:35
Вітаю Вас Гість | RSS

Канізька ЗШ І-ІІІ ступенів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 265
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Cтатті

ЧЕРЕДНИК МАКСИМ ВІКТОРОВИЧ

Чередник Максим Вікторович

Чередник Максим Вікторович народився 01.01.1995року в м. Жовті Води. З 4-х років проживав разом з батьком в с.Каніж Новомиргородського району Кіровоградської області.  Зростав він у неповній сім’ї, його вихователями були бабуся і тато. До 1 класу Канізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  вступив у 2002 році. Був допитливим, здібним, чуйним, добрим,справедливим, цікавим хлопчиком , який, прагнув все дізнатися, все зрозуміти, всьому навчитися. В дитинстві любив малювати.  У 3 класі став переможцем районного конкурсу малюнків «Збережемо ліс!», де зайняв ІІІ місце і був нагороджений дипломом.  Максим  надавав перевагу предметам  математичного циклу, мав здібності до вивчення математики. Найскладніші завдання він розв’язував першим, захоплювався логічними вправами, найкраще в класі розв’язував рівняння. На уроках завжди був уважний, активний, наполегливий, допомагав товаришам. А коли траплялася важка задача, він ніколи не пасував, неодмінно мав її розв’язати. Був  постійним учасником шкільних та районних олімпіад з математики, Міжнародного математичного  конкурсу «Кенгуру».  Максим  брав активну участь у класних та загальношкільних заходах, мав артистичні здібності і всі ролі були йому під силу

Максим  народився, щоб жити, жити змістовно, насичено і повноцінно. Для цього він докладав усіх зусиль. Наполегливо оволодівав різними  заняттями, чи то стосувалося навчання, чи художньої самодіяльності, чи спорту. З дитинства мріяв стати військовим, десантником, незважаючи на те, що хворів астмою і через те був звільнений від занять фізкультурою. Хлопець наполегливо боровся зі своєю недугою, натомість у вільний час  регулярно займався спортом: бігав,  разом зі старшими учнями тренувався на перекладині  або грав у футбол. Так вдалося подолати хворобу. Це була перша перемога,  отримана завдяки наполегливості, сміливості і мужності та бажанню бути здоровим.

Завжди скромний, товариський, стриманий, врівноважений, розсудливий, дисциплінований, самостійний, Максим користувався повагою серед учителів. Мав великий  авторитет серед товаришів, був взірцем для інших учнів. На нього завжди можна було покластися. У Максима було  багато друзів. Юнак  був прекрасним спортсменом, дуже любив футбол і баскетбол. Щодня тренувався, був одним із  форвардів  футбольної команди. Брав участь у всіх спортивних змаганнях, завжди був на вістрі атаки. 

У 2013 р. Максим закінчив Канізьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. З метою вступити до військового вузу, успішно склав ЗНО. Але, як виявилося,  для омріяної військової спеціальності бракувало потрібного тесту. Він звернувся до військкомату, щоб  стати на службу до Збройних Сил України та призов на той час уже закінчився. За рекомендацією військового комісаріату  у віці 18 років Максима було зараховано на службу за контрактом до  складу 25-ої аеромобільної бригади у м. Дніпропетровську.
У березні 2014 р. Максима було призначено водієм- механіком БМД. При виконанні бойових завдань на сході України  Максима було обпалено, він отримував контузії та знову повертався у стрій… 2 серпня 2014 р. наказом №449 начальника Генерального штабу- Головнокомандувача Збройних Сил України Максима було відзначено  почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу- Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість  у військовій службі» ІІІ ступеня.

17січня 2015 р. група, у складі якої був Максим, вирушила на чергове бойове  завдання, а 22 січня   в Авдіївці потрапила  під обстріл" Градів". Максим  витяг з –під обстрілу поранених та загиблих бойових побратимів. А щоб БМД не дісталася ворогові, вирішив гранатами підірвати її. Там Максима накрило снарядом "Граду"…За словами його товаришів, шансів вижити у героя не було.

Лише 1 січня йому виповнилось 20… Йому треба було жити.  Любити і  виховувати  дітей. Але він  пішов захищати Батьківщину, тому що  вона покликала, тому що  по-іншому не міг, бо Україну він любив понад усе.

 Максим віддав життя  за нас з вами, за нашу вільну мирну країну. Безкорисливого, дбайливого і відданого товариша бракуватиме всім і кожному, хто знав Максима. Веселим і добрим, але з якимось постійним смутком в очах- таким він запам’ятається назавжди.

 

 

Категорія: Cтатті | Додав: Ljubow_Sayenko7286 (01.03.2015)
Переглядів: 381 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz